Glass Sword (Aveyard Victoria); Orion, 2017

Я не пам`ятаю, щоб я колись так низько оцінювала книгу. Але дана книга просто вивела мене з себе. У ній погано все - світ (я думала, що він більше розкриється у другій частині, але ні), головна героїня (вона просто бісить), події (про це навіть і згадувати не хочеться). Ну і ще передбачуваність сюжету. Нічого мене не дивувало. Хоча ні, був один епізод. Але він мене більше розлютив. Це був епізод з немовлям. Я не розумію, як таке взагалі можна було включити в сюжет підліткової книги. Я навіть у дорослих книгах таких кривавих сцен не читала. При чому цей епізод не ніс в собі нічого суттєвого, просто насильство заради насильства. Після цієї сцени уже нічого не могло мене переконати у тому, що мені книга сподобається, чи я продовжу читати серію. Про головну героїню і говорити не хочеться. Це просто щось з чимось - "Ой я вся така нещасна, нікому не можна довіряти, що ж мені робити?", і через сторінку "Я їхній лідер, вони на мене покладаються, я маю все вирішити!". Тобто там у нас недокороль, там у нас повстанці, які і до того вели бої проти корони. Але тут Мара блискавок накидала - і все вона вже лідер. А літак, яким вони по королівству літають? Такий собі невидимий, чи що? Я не зрозуміла навіщо і для кого написана ця книга.