Отзывы на книгу: Everything I Never Told You (Инг Селеста); Abacus, 2014

Захватывающий роман об отношениях внутри семьи, где каждый "зацеплен" за какие-либо личные боязни и желания и не может свободно об этом сказать, что приводит к страшной трагедии. Действия разворачиваются в 1950-1970-х гг. в одном из американских городов. Лидия живет в семье мамы-американки, когда-то пожертвовавшей образованием и профессией ради семьи, и папой - выходцем из азиатской страны, который на собственном опыте испытал насмешки и давление общества на не таких, как все. В семье трое детей: старший Нат всеми силами пытается покинуть свой дом, в котором никто не видит его успехов; средняя Лидия, которую обожают родители и которая устала от их излишнего внимания и давления; младшая Ханна, которую вообще никто не замечает в семье, но которая многое замечает сама. Однажды Лидию находят мертвой на дне озера. Это не было ни убийством, ни самоубийством, но что-то привело девушку, не умеющую плавать, на берег озера и заставило войти в воду. Как много несказанного оставалось в мыслях каждого члена семьи и особенно Лидии. Сложная психологически книга, но заставляющая задуматься о том, что мы говорим нашим детям.

Часто батьки намагаються здійснити свої давні мрії через власних дітей. І досить часто діти так і не насмілюються поговорити з мамою чи татом про те, чого вони насправді хочуть. Що ж трапляється тоді? Деякі з них і далі покірливо виконують батьківську волю, боючись розчарувати своїх рідних. Інші, так й не набравшись сміливості "повстати", але й не в змозі жити чужими мріями, покидають цей світ дуже рано. Перед нами сім'я Лі: мама та тато і троє їхніх дітей: Натан, Лідія та Ханна. Саме середня за віком дитина є улюбленицею батьків. Всі надії покладені на Лідію, двох інших дітей майже не помічають. Але якщо одного дня дівчинку знайдуть мертвою, чи усвідомлять свою помилку батьки? Чи зможуть вони вчасно схаменутися, щоб вберегти Натана і Ханну? Книга мене справді вразила своєю глибиною, адже моменти, коли є що сказати, але ти це тримаєш у собі, і все несказане потім назбирується як величезна снігова куля, є проблемою багатьох сімей. Довго ще роздумувала про все написане у романі.

«Все, чого я не сказала» є дебютною книжкою Селести Інг – американки китайського походження. Свій бекґраунд письменниця майстерно перенесла в твір. Так, тут йде мова про змішану, американсько-китайську родину. Розповідь починається з того, що в місцевій водоймі знаходять тіло улюблениці батьків – середньої дочки Лідії. І поки поліція розслідує, що це було: нещасний випадок, вбивство чи, можливо, самогубство, читач буде слідкувати за життям родини після трагедії та перед нею. Прочитавши цей роман, я зрозуміла, що сучасна художня література (а не тільки класика чи нон-фікшен) може бути повчальною. Тато-китаєць завжди хотів бути таким як усі, тоді як мама – типова представниця середнього класу мріяла чимось виділятись з-поміж оточуючих. Свої прагнення вони переклали на Лідію, яка роками безмовно корилась, прагнучи зберегти родину. Не менше страждали і двоє інших дітей – найстарший син та наймолодша донька, яким батьки не приділяли і сотої долі тієї уваги, що середній дитині. Ця книжка – безумовний маст-рід.

"Усе чого я не сказала" це роман про стосунки у сім'ї. Автор показала себе дуже сильним та цікавим оповідачем у жанрі сімейної драми. Перед нами сім'я, у якої троє дітей. І з погляду звичайної, сторонньої людини, дана сім'я просто взірцева. У батьків міцні стосунки, діти просто приклад для наслідування. Але коли улюблену доньку Лідію знаходять мертвою, коли суспільство дізнається як вона померла, то виникає питання, чи все так гладко у родині, чи була дівчина щаслива та задоволена життям. І після цього автор нас повертає у минуле. І ми дізнаємося, що родина не така уже взірцева, а діти потерпали від постійного морального тиску та намагалися бути кращими для задоволення своїх батьків. А якщо у них це не виходило, то вони всіма силами показували, що вони успішні, лише щоб батьки були ними задоволені. Про даний роман я чула лише суто позитивні відгуки. Усі говорять який це сильний роман, який не залишає читача байдужим. Але якщо обирати між двома романами автора, то "Усюди жевріють пожежі", для мене особисто, "Пожежі" виявилися сильнішими та більше мене тримали у напрузі.

"Everything I Never Told You" это современный роман Селесты Инг про большую семью которая совсем не умела обсуждать и сразу решать свои проблемы и из-за такого ежедневного безразличия со стороны абсолютно каждого взрослого члена этого семейства однажды все нормальные отношения просто исчерпали себя, а пропажа одной героини стала шоком для всех. Девушка Лидия всегда отличалась и была неким спасителем для всех родственников и надеждой на то что именно ее жизнь будет детально спрогнозированной, а значит обязательно успешной. Однажды любимица родителей Лидия просто исчезла и после ее поисков стало ясно что еще не совсем начавшаяся жизнь девочки трагически закончилась, а ожидания родителей больше никогда не смогут быть реализованы. В сюжете ясно видны все изъяны которые присутствуют в характере главной женщины этого романа матери усопшей Лидии и все ее амбиции которые она не смогла реализовать в своей молодости, а вместо этого стала обычной женой и матерью троих детей которых безвозвратно потеряла морально, а также физически из-за неправильно расставленных приоритетов и отсутствия самокритики.

«Все, чего я не сказала» — вторая книга Селесты Инг, которую я прочла (первая была о соженных мостах :)), и не пожалела ни на секунду. Вообще могу сказать, что Инг мастерица именно сложной, конфликтной прозы. Перед нами книга максимально честная и драматическая, в жанре психологического реализма. Она как возможность заглянуть сразу во много душ и сознаний. Мне нравится, что Селеста выбирает очень разных персонажей, не схожих меж собой ни по возрасту, ни по характеру, ни по жизненным целям и ценностям. Именно это изначально порождает конфликтную среду, на фоне которой мы видим персонажей в ярком свете произошедшей семейной трагедии. Но, как и всегда, Селеста Инг оставляет в книге место для надежды на иное, более светлое будущее, и, если обстоятельства изменить нельзя, мы способны менять свое отношение к ним. Это книга глубокого тонкого психологического анализа и внутреннего роста. Для всех. И памяти. И боли потерь, которые порой так сложно переживать. Изумительная книга.